Хотинська фортеця

У старовинному місті Хотин на березі Дністра знаходиться одне із семи чудес України — Хотинська фортеця

Хотинська фортеця — перлина архітектури XIII–XVIII століть з багатовіковою цікавою історією, що веде свій початок ще від Хотинського форту, побудованого у X столітті князем Володимиром Святославичем.

Хотинський форт був створений як одне із стратегічних укріплень південного заходу Київської Русі і розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям і Придунав’ям. Але, перш за все, завданням форту було оборона Хотина, що завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню став центром розвитку ремесел і торгівлі. Місто Хотин з Х по ХІІ століття встигло побувати у складі аж трьох князівств – Теребовлянського, Галицького і Галицько-Волинського і зайняти важливе місце в середньовічній європейській історії.

Хотинська фортеця
Хотинська фортеця, м. Хотин 

У середині ХІІІ століття князь Данило Галицький і його син Лев I Данилович у Хотині замість дерев’яної побудували кам’яну фортецю, яка згодом неодноразово реконструювалась і розширювалась, руйнувалась завойовниками і знову відбудовувались. Довгий час фортеця була форпостом Галицько-Волинського князівства, важливим оборонним пунктом Придністров’я, що захищала від грабіжницьких набігів кочівників зі степу і охороняла стратегічно важливу переправу через річку Дністер.

Після монголо-татарської навали Хотинська фортеця і всі навколишні землі підкорюються Золотій Орді і князь Данило Галицький був змушений поїхати до ханського двору в Сараї на переговори до Хана Батия і визнати залежність від Золотої Орди. В цих, важливих для Київської Русі, переговорах князь Данило добився від монгольського хана підтвердження своєї влади над Галицько-Волинським князівством, але не над Києвом. Крім того, він був зобов’язаний інколи платити данину і надсилати своє військо для участі в походах Батия на Польщу, Литву, Угорщину.

Хотинська фортеця, вигляд з річки
Хотинська фортеця, вигляд з річки

Під час занепаду Золотої Орди, у середині XIV століття, на півдні Галицького-Волинського князівства з’являється Шипинська земля — практично самостійне територіальне утворення з власною самоуправою, за яке вели постійну боротьбу Королівство Польське, Королівство Угорське та Молдавське князівство. Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що її територія була віддалена від татарських кочівників і через неї пролягав торговий шлях зі Львова до Сучави. Землею керував воєвода, а Хотинська фортеця була центром Хотинської волості. У 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, у якому на той час правила Анджуйська династія з роду графів Анжу.

З 1375 року місто Хотин увійшло до складу Молдавського князівства, що займало територію земель Буковини і Бесарабії. Хотинська фортеця протягом ХIV-XVІ століть стала для молдавських господарів головною резиденцією. Молдавський володар воєвода Штефан ІІІ Великий значно розширив межі фортеці. Було збудовано п’ять башт і мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, який прикрашали геометричні орнаменти. Двір був розділений на Княжий двір і двір Воїнів, а під спорудою були вириті глибокі підвали для зберігання провіанту. На місці південного оборонного муру постала восьмикутна вежа з кам’яними гвинтовими сходами, що вели на бойовий майданчик. Між баштою і палацом був залишений триметрової ширини проїзд у двір пиркелаба (старости). Усе подвірря фортеці вимощується кам’яними плитами. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південної сторони та В’їзної брами.

У Хотині в ті часи відбувалися найбільші у Молдавському князівстві ярмарки, на які приїздили купці з різних країн Східної та Західної Європи. Місто було важливим митним пунктом в європейсько-азійській торгівлі. Від хотинського ярмарку у молдавську казну надходила величезна сума грошей — 10000 золотих на рік.
Внутрійній двір Хотинської фортеці
Внутрішній двір Хотинської фортеці

У 1476 році Хотинська фортеця вперше зазнала облоги і відбила напад турецьких військ османського султана Мухамеда ІІ Фатіха. Проте наприкінці XV століття Молдавська держава все ж потрапила у залежність від Османської імперії і фортеця на кілька десятиліть стала власністю Туреччини. У стінах Хотинського замку було розміщено яничарську залогу (регулярна піхота). Таким чином турецькі війська ще більше посилили обороноздатність фортеці.

У 1538 році Хотинську фортецю захопили польські війська під проводом Яна Амора Тарновського. Під час штурму було зруйновано 3 башти і частину західної стіни. Хоча поляки відновили та укріпили Хотинську цитадель, та за кілька років вони її втратили.

У 1563 році урядник Королівства Польського і гетьман Дмитро Вишневецький з п’ятьма сотнями запорозьких козаків захопили фортецю і утримували її. Вишневецький хотів отримати згоду від молдовських бояр на спільну боротьбу з Туреччиною, але для нього ця авантюра обернулась стратою. За наказом султана Селіма II (сина Роксолани) Дмитра Вишневецького і коменданта Хотинської фортеці Івана (Яна) П’ясецького було скинуто на гак, рядових козаків відправлено на галери.

Внутрішній двір Хотинської фортеці
Внутрішній двір Хотинської фортеці

За Бушівським мирним договором у 1617 році землі Валахії та Молдавії, а також і Хотин, відійшли під владу Османської імперії. Турецька армія захопило місто, а Молдавське князівство стало васалом. Та через рік у жовтні під Хотином об’єднані козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного та Яна Кароля Ходкевича розбили турецьку армію, що вважалася непереможною. Султан Осман II з представниками Речі Посполитої підписав хотинський мирний договір, згідно якого турецько-польський кордон проходив Дністром, а Хотин від Польщі відійшов туркам.

Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1648 – 1654) в Хотин двічі входили війська Богдана Хмельницького. У 1650 і 1653 йому вдавалось на деякий ча звільнити фортецю, але цитадель знову поверталась під владу Османської імперії.

У 1673 році король Речі Посполитої Ян III Собеський з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин і Хотинська фортеця перейшла до Польщі, але ненадовго. Хотин був дуже ласим шматком і постійно існувала загроза нових нападів з боку сусдніх держав. Таким чином, у 1699 році був укладений Карловицький мирний договір, за яким Хотин і Хотинська фортеця знову перейшли від Польщі до Молдавського князівства. Та буквально за 10 років турки вкотре змогли повернути Хотинську твердиню у свою власність.

Північна вежа Хотинської фортеці
Північна вежа Хотинської фортеці

Протягом 1711-1718 років за розпорядженням султана Ахмеда III на території фортеці під керівництвом французьких інженерів проводились широкомасштабні роботи по укріпленню зовнішньої лінії оборони. Було створено мощений каменем рів, вал з бастіонами для артилерії, кам’яний контрескарп. Крім того, на території нової фортеці будувались казарми, склади і мечеть. Та не дивлячись на модернізацію, фортеця була тричі взята військами Російської імперії під час російсько–турецької війни. Цікаво, що перший раз Хотинську фортецю було взято армією російських військ без бою у 1739 році під командуванням фельдмаршала Бурхарда Кристофа Мініха. Цю історичну подію Михайло Ломоносов навіть уславив у своїй «Оді на взяття Хотина».

Дуже важлива подія в історії Хотинської фортеці відбулась у 1788 році. Місто Хотин було взяте в облогу австрійськими військами під командуванням принца Фрідріха і російськими військами генерала Івана Салтикова. Хотин перебував в облозі 4 місяці і 8 днів. Осман-паша здався, та йому було дозволено вивезти з фортеці всіх свох людей і все добро з міста, на що було використано аж 2700 возів. Але Хотинська фортеця щоразу після завоювань російською імперією шляхом інтриг поверталася під владу османських правителів.

У 1806 році розпочалася чергова російсько-турецька війна. Царська армія одразу здобула Хотинську фортецю і утримувала її аж до підписання у 1812 році Бухарестського мирного договору. Згідно цього договору місто Хотин і вся територія між Дністром і Прутом остаточно увійшла до складу Російської імперії і отримала назву Бессарабія.

Південна (В’їзна) вежа Хотинської фортеці
Південна (В’їзна) вежа Хотинської фортеці

Після Другої світової війни Хотин опиняється у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. У 2000 році фортеця одержала статус пам’ятки архітектури національного значення і була визнана одним із «Семи чудес України».

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут часто проводяться свята козацької звитяги і різноманітні фестивалі. А ще стіни Хотинської фортеці стали яскравими історичними декораціями для багатьох кінострічок: «Захар Беркут», «Д’Артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда» та інших.

Поширення публікації можливе за умови зазначення посилання на сторінку першоджерела www.discoverukraine.com.ua

Залишити відповідь