Цікавий факт: ще до 30-х років ХХ ст люди в селі не носили спідню білизну

«Дівчата не купались навіть у свято, соромлячись скидати сорочки», – писав геніальний Олександр Довженко про річку Десну.

spidnya bilizna

Раніше головні гігієнічні функції у сільській місцевості виконувала лише натільна сорочка, яка була одночасно і основним елементом костюму, і спідньою білизною.Крім того, спідня білизна вважалася селянами предметом розкоші, який могли дозволити собі лише городянки. Але ще частіше в українському селі білизна розглядалась як атрибут повій, а відтак була чимось сороміцьким та непристойним. Саме тому, навіть маючи можливість придбати (або виготовити) спідню білизну, селянки відмовлялися її носити через острах негативних асоціацій, пліток та пересудів односельчанок.

Звичайно ж для жінок у “особливі” дні це була проблема. Написано чимало праць про гігієну та побут на селі. Жінки тоді одягали поверх натільних сорочок довгі спідниці темних кольорів і практично не виходили з хати і не виконували ніякої роботи. Усі ходили у довгих сорочках від малого до старого цілий рік. Аж поки не дійшло, що спідня білизна – це зручніть і здоров’я. А почало помаленьку доходити людям лише, починаючи, з 30-х років ХХ ст.

Залишити відповідь