Асканія-Нова — одне з 7 чудес України

Заповідник «Асканія-Нова» ім. Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна — одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найбільш відомих заповідних територій планети

Заповідник «Асканія-Нова» по праву є одним з найстаріших степових Біосферних заповідників планети і найкрупнішим серед європейських степових заповідних територій. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує більше 500 видів вищих рослин і більше 3000 видів тварин. Сучасна його площа складає 33,3 тисячі гектарів, яка розділена на зоопарк, дендропарк і заповідний степ. Рішенням Бюро ЮНЕСКО заповідник «Асканія-Нова» був внесений до списоку еталонних територій планети.

Зебри на території Великого Чапельського поду в Асканії-Новій

Зебри на території Великого Чапельського поду в заповіднику «Асканія-Нова»

69 видів тварин, що живуть в цьому заповіднику, занесені до Червоної книги України, 295 що охороняються  Бернською конвенцією, 104  Боннською конвенцією, 12 занесених в Європейський червоний список. Тут можна побачити бізонів, поні, лам, зубрів, оленів, зебр, сайгак, страусів, лисиць, зайців, борсуків, вовків, оріксів, буйволів, антилоп, коней Пржевальського та багато інших видів тварин.

Благородні олені заповідника Асканія-Нова

Благородні олені заповідника «Асканія-Нова», фото Віталія Грищенко

Особливим місцем заповідника є орнітопарк, що розмішений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують більш ніж 60 різновидів птахів — лебеді, фазани, качки, лелеки, карибські фламінго, павичі, журавлі, степові орли, чорні грифи, папуги, казарки та багато інших. Загальна чисельність птахів понад 3000 особин, які належать до 67 видів. Щороку вилуплюється близько 1500 пташенят.

Павичі в орнітопарку заповідника «Асканія-Нова»

Павичі в орнітопарку заповідника «Асканія-Нова»

Історія заснування заповідника «Асканія-Нова» почалася в другій половині XIX століття, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн, нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які  володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Представник дворянського роду, барон, благодійник,  громадський діяч, великий землевласник, засновник природоохоронних об’єктів — Фрідріх Едуардович все своє життя присвятив Асканії-Новій.

Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн

Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863—1920)

Основу добробуту родини Фальц-Фейнів становило товарне вівчарство та конярство, і Фрідріх Едуардович виявився гідним продовжувачем сімейної справи. Одержаний прибуток він уміло розподіляв, спрямовуючи кошти не лише на розвиток господарства, а й на благоустрій поселення. У маєтку «Асканія-Нова» було проведено водопровід, телеграф, телефон, електрику. Були збудувані пошта, цегельний, салотопний і черепицевий заводи, вітряк, паровий борошномельний млин, фельдшерський і ветернарний пункти, приватна школа для службовців та їхніх родин, яких утримував власник. Також Фрідріх потурбувався і про духовне життя Асканії — тут діяли кірха і православна церква (служби відправляли в одному приміщенні в різні дні), а ще була створена велика бібліотека. Фрідріх Едуардович створює зоопарк і ботанічний сад, з 1898 року — заказник.

Найчисленніша в світі група коней Пржевальського у заповіднику «Асканія-Нова»

Найчисленніша в світі група коней Пржевальського у заповіднику «Асканія-Нова»

Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті Фальц-Фейн витрачав на свій заповідник. Фрідріх Едуардович акліматизував десятки видів диких тварин і птахів, звезених з усіх континентів планети. Були створені перші в світі сафарі-парки, зрошуваний дендрологічний парк — справжня степова оаза, що й дотепер залишається єдиним на півдні степової зони України.

Поле квітучого ковиля у заповіднику «Асканія-Нова»

Поле квітучого ковиля у заповіднику «Асканія-Нова»

Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна по праву можна назвати не лише засновником заповідника «Асканія-Нова», а й основоположником сучасної заповідної справи нашої держави. Він за своїми поглядами майже на 75 років випередив сучасників у системі невиснажливого господарювання та створенні моделі біосферного заповідника.

Поле з тюльпанами Шренка, що занесений до Червоної книги

Поле з тюльпанами Шренка, що занесений до Червоної книги

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» є ще й центром екотуризму і еколого-освітньої роботи в регіоні. Щороку заповідник відвідує близько 140 тисяч туристів.

Поширення публікації можливе за умови зазначення посилання на сторінку першоджерела www.discoverukraine.com.ua

Одна відповідь

  1. Павел

    Удивляет, что заповедник пережил две мировые войны, революции, перестройки, сохранился и остался заповедной территорриторией по назначению…

Залишити відповідь