Романтичний палац у Качанівці

Качанівка – одне з найкрасивіших та найромантичніших місць України, де надихалися і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок та багато інших відомих митців

Качанівська садиба була заснована графом П. О. Рум’янцевим-Задунайським на місці хутора як одна із рези­денцій у 1770-тих роках. Український зодчий Максим Мосципанов за проектом московського архітектора звів розкішний палац у романтичному стилі. Тоді ж був закладений і регулярний парк навколо будівлі.

Палац Тарновських у Качанівці

Палац Тарновських у Качанівці

У 1808-1824 роках маєток переживає другий етап перебудови. Нові власники садиби – український поміщик Григорій Почека і його дружина Параска Андріївна (за першим шлюбом Тарновська) розширюють територію маєтку, перебудовують палац у стилі російського класицизму, зводять нові будівлі різного призначення. Навколо палацу на основі природного лісу закладають пейзажний парк із квітковими клумбами, алеями, гаями, дібровами, мальовничими озерами, що дуже гармонійно поєднадись із навколишньою природою. Нині Качанівський парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва XVIII століття і одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі.Качанівський палац

Вигляд на Качанівський палац зі сторони флігелю з баштою

У 1824 році Качанівський палац переходить у спадок  Григорію Степановичу Тарновському (сину від першого шлюбу Параск Андріївни). З того часу маєток перебував у власності поміщиків-меценатів Тарновських понад 70 років. В цей період садиба сформувалась у найкращих традиціях класичної схеми і стала культурно-мистецьким осередком цього краю. Качанівка приваблювала кращих представників творчої інтелігенції: художників, письменників, поетів, композиторів. Тут бували і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель, Василь Штернберг, Ілля Рєпін та багато інших знаменитих на весь світ митців. Альбом почесних гостей Качанівки налічує 608 автографів.

Качанівка, художник В. Штернберг ХІХ ст

Качанівка, художник В. Штернберг ХІХ ст

Василь Васильович Тарновський (молодший) був відомим на той час громадським і культурним діячем і меценатом. Він захоплювався колекціонуванням. Основу його унікального зібрання складали козацькі реліквії. Серед раритетів колекції були шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, козацькі шаблі, клейноди, гетьманські універсали, портрети багатьох відомих діячів козацького руху.

Колекціонер-меценат Василь Тарновський (молодший) за життя зібрав таку велику колекцію козацько-гетьманської і архівної старовини, що стала основою справжнього музею українознавства, який він заповів Чернігівському губернському земству (нині Чернігівський державний історичний музей) Качанівська колекція сучасники оцінювали в кілька сотень тисяч карбованців сріблом. А ще Тарновський (молодший) створив унікальну збірку Шевченкіани і видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій.

Василь Васильович Тарновський

Портрет Василя Тарновського (молодшого), автор А. Горонович

Значні витрати на благодійництво й колекціонування, спосіб життя на широку ногу, заведений у Качанівці, поставили Василя Тарновського-молодшого на межу банкрутства. 1897 року він був змушений продати Качанівську садибу мільйонеру-цукрозаводчику Павлу Харитоненку.

Новий господар розгорнув у маєтку великі будівельні роботи. Він запросив для перебудови відомого німецького архітектора Карла Шольца, який капітально відремонтував і перебудував палац. Харитоненко також забажав змінити інтер’єри палацу, для цього він запросив модного на той час московського живописця Авґуста Томашку. А ще в палац були проведені електрика і телефон. За рахунок придбання сусідніх лісових ділянок розширився садово-парковий комплекс. Качанівський парк, Майорський став

Вигляд з Майорського ставу на Качанівський маєток

Останніми власниками Качанівського маєтку протягом 1914-1918 років була старша донька «цукрового короля» Павла Харитоненка Олена та її чоловік Михайло Олів. За час їхнього господарювання садиба, як і раніше, процвітала. Тут містилися картинна галерея, велика бібліотека, шанувалися найкращі традиції минулого, гостювали цікаві люди. Проте культурне життя Качанівки поступово завмирало. У 1918 році садибу націоналізувала радянська влада.

У 1925–1933 роках  у Качанівці діяла дитяча комуна ім. Воровського, а під час радянсько-німецької війни на території садиби перебували евакуаційні госпіталі. В повоєнний час — шпиталь для одужуючих інвалідів, про що свідчить меморіальна дошка на будинку адміністрації. Потім унікальний палацово-парковий комплекс використовували в оздоровчо-лікувальних цілях, що приводило до руйнації. Палац поступово втрачав свою велич і красу.Качанівський парк

Осіння алея у Качанівському парку

Згодом отямились дирекція туберкульозного санаторію, яка займала тоді садибу, і у 1973 році звернулася до інституту «Укрпроектреставрація» з проханням провести обстеження палацово-паркового комплексу і виконати реставраційні роботи задля збереження пам’ятки історії і культури.

Качанівку у 1981 році оголосили Державним історико-культурним заповідником, а 2001 року заповіднику надано статус Національного. В наш час у заповіднику проводять наукову, пошукову, дослідницьку, культурно-просвітницьку й експозиційну роботу. Зусиллями нащадків колишніх господарів садиби Тарновських, що проживають у Великій Британії, Німеччині, Києві, створено й активно діє Міжнародне товариство «Друзі Качанівки», яке ставить за мету залучення коштів і спонсорів для відродження палацово-паркового ансамблю та перетворення його на міжнародний культурний центр.Палацо-парковий комплекс у Качанівці

Палацо-парковий комплекс у Качанівці

З 2004 року започатковано проведення щорічного літературно-мистецького свята «Качанівські музи». Впорядковано чотири туристичні маршрути, налагоджено екскурсійне обслуговування, на основі фондових матеріалів створені нові виставки. Тому у Качанівці завжди людно, сюди приїжджають українські та іноземні туристи. У 2010 році Качанівський палац загальнонаціональною акцією «7 чудес України» був визнаний одним з переможців.

Адреса: вул. Глінки, 1, с. Качанівка, Ічнянський р-н, Чернігівська область

Поширення публікації можливе за умови зазначення посилання на сторінку першоджерела www.discoverukraine.com.ua

Одна відповідь

  1. Унікальне та визначне місце для України. Велике щастя, що ця історико-архітектурна і культурна пам’ятка збереглась!
    Обов’язково треба це побачити!

Залишити відповідь